Населення Мадагаскару

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Населення Мадагаскару M:
Ріст чисельності населення країни
Ріст чисельності населення країни
Чисельність23,812 млн осіб
Густота41,7 особи/км²
Коефіцієнт міграції0 ‰
Природний рух
Природний приріст▲2,58 %
Народжуваність32,61 ‰
Фертильність4,2 дітей на 1 жінку
Смертність6,81 ‰
Смертність немовлят43,67 ‰
Вікова структура
 • до 14 років40,45 %
 • 15–64 років56,33 %
 • старіші за 65 років3,22 %
Середня тривалість життя65,55 року
 • чоловіків64,09 року
 • жінок67,05 року
Статева структура
загалом1 чол./жін.
при народженні1,03 чол./жін.
до 15 років1,02 чол./жін.
15–64 років1 чол./жін.
після 65 років0,83 чол./жін.
Етнічні групи
Націямальгаші
Мови
Офіційнафранцузька, малагасійська

Населення Мадагаскару. Чисельність населення країни 2015 року становила 23,812 млн осіб (52-ге місце у світі)[1]. Чисельність мальгашів стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 32,61 ‰ (33-тє місце у світі), смертність — 6,81 ‰ (138-ме місце у світі), природний приріст — 2,58 % (21-ше місце у світі) .

Природний рух

[ред. | ред. код]

Відтворення

[ред. | ред. код]

Народжуваність у Мадагаскарі, станом на 2015 рік, дорівнює 32,61 ‰ (33-тє місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 4,2 дитини на одну жінку (33-тє місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 39,9 % (станом на 2008/09 рік)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 19,4 року, медіанний вік для жінок — 20—24 роки (оцінка на 2009 рік)[1].

Смертність у Мадагаскарі 2015 року становила 6,81 ‰ (138-ме місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 2,58 % (21-ше місце у світі)[1].

Вікова структура

[ред. | ред. код]
Віково-статева піраміда населення Мадагаскару, 2016 рік (англ.)

Середній вік населення Мадагаскару становить 19,5 року (196-те місце у світі): для чоловіків — 19,3, для жінок — 19,7 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 65,55 року (175-те місце у світі), для чоловіків — 64,09 року, для жінок — 67,05 року[1].

Вікова структура населення Мадагаскару, станом на 2015 рік, виглядає таким чином:

  • діти віком до 14 років — 40,45 % (4 856 231 чоловік, 4 775 025 жінок);
  • молодь віком 15—24 роки — 20,53 % (2 450 164 чоловіки, 2 439 035 жінок);
  • дорослі віком 25—54 роки — 31,56 % (3 760 230 чоловіків, 3 755 775 жінок);
  • особи передпохилого віку (55—64 роки) — 4,24 % (488 315 чоловіків, 521 690 жінок);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 3,22 % (347 151 чоловік, 419 065 жінок)[1].

Шлюбність — розлучуваність

[ред. | ред. код]

Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб, дорівнює 22,3 року, жінки — 18,4 року, загалом — 20,4 року (дані за 2008 рік)[2].

Розселення

[ред. | ред. код]
Густота населення Мадагаскару

Густота населення країни 2015 року становила 41,7 особи/км² (177-ме місце у світі)[1].

Урбанізація

[ред. | ред. код]
Докладніше: Міста Мадагаскару

Мадагаскар середньоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 35,1 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 4,69 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста держави: Антананаріву (столиця) — 2,61 млн осіб (дані за 2015 рік)[1].


 
№ Назва Провінція Населення
Антананаріву
Антананаріву
Туамасіна
Туамасіна 		1 Антананаріву Антананаріву 1 391 433 Анцирабе
Анцирабе
Фіанаранцуа
Фіанаранцуа
2 Туамасіна Туамасіна 206 373
3 Анцирабе Антананаріву 186 253
4 Фіанаранцуа Фіанаранцуа 167 227
5 Махадзанга Махадзанга 154 657
6 Туліара Туліара 115 319
7 Анціранана Анціранана 82 937
8 Антаніфоцу Антананаріву 70 626
9 Амбовомбе-Андруа Туліара 66 818
10 Ампарафаравола Туамасіна 51 519

Міграції

[ред. | ред. код]

Річний рівень еміграції 2015 року становив 0 ‰ (90-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Біженці й вимушені переселенці

[ред. | ред. код]

Станом на 2015 рік, у країні налічується 21,475 тис. внутрішньо переміщених осіб через повені[1].

Мадагаскар є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[3].

Расово-етнічний склад

[ред. | ред. код]
Етнічний склад (2015 рік)[1]
Етнос: Відсоток:
мальгаші
  
 %
французи
  
 %
індійці
  
 %
креоли
  
 %
коморці
  
 %
Докладніше: Народи Мадагаскару

Головні етноси країни: мальгаші, мішаного походження, французи, індійці, креоли, коморці.

  • Етнічна мапа Мадагаскару (англ.)
    Етнічна мапа Мадагаскару (англ.)

Українська діаспора

[ред. | ред. код]
Докладніше: Українці Мадагаскару

Мови

[ред. | ред. код]
Мови Мадагаскару (2015 рік)[1]
Мова: Відсоток:
французька
  
 %
малагасійська
  
 %
англійська
  
 %
Докладніше: Мови Мадагаскару

Офіційні мови[4]: французька, малагасійська. Як мова ділового спілкування дуже поширена англійська.

Релігії

[ред. | ред. код]
Релігії в Мадагаскарі (2009 рік)[1]
Віросповідання: Відсоток:
християни
  
 80%
традиційні вірування
  
 18%
мусульмани
  
 3%
Докладніше: Релігія в Мадагаскарі

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: християство, місцеві вірування, іслам[1].

Освіта

[ред. | ред. код]
Докладніше: Освіта в Мадагаскарі

Рівень письменності 2015 року становив 64,7 % дорослого населення (віком від 15 років): 66,7 % — серед чоловіків, 62,6 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 2,1 % ВВП країни, станом на 2013 рік (150-те місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 10 років, для хлопців — до 11 років, для дівчат — до 10 років (станом на 2012 рік).

Середня і професійна

[ред. | ред. код]

Вища

[ред. | ред. код]

Охорона здоров'я

[ред. | ред. код]
Докладніше: Охорона здоров'я в Мадагаскарі

Забезпеченість лікарями в країні на рівні 0,16 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2007 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 0,2 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2010 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 3 % ВВП країни (158-ме місце у світі)[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 43,67 ‰ (47-ме місце у світі); хлопчиків — 47,59 ‰, дівчаток — 39,63 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 353 випадків на 100 тис. народжень (48-ме місце у світі)[1].

Мадагаскар входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання

[ред. | ред. код]

Потенційний рівень зараження інфекційними хворобами в країні дуже високий. Найпоширеніші інфекційні захворювання: діарея, гепатит А, черевний тиф, малярія, гарячка денге, шистосомози, сказ (станом на 2016 рік)[1].

2014 року зареєстровано 39,1 тис. хворих на СНІД (62-ге місце в світі), це 0,29 % населення в репродуктивному віці 15—49 років (82-ге місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила 3,2 тис. осіб (43-тє місце у світі)[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 4,6 % (187-ме місце у світі);

Санітарія

[ред. | ред. код]

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 81,6 % населення в містах і 35,3 % у сільській місцевості; загалом 51,5 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 18 %, в сільській місцевості — 8,7 %, загалом по країні — 12 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2005 рік, дорівнює 16,5 км³ на рік, або 1,010 тонни на одного мешканця на рік: з яких 2 % припадає на побутові, 1 % — на промислові, 97 % — на сільськогосподарські потреби[1].

Соціально-економічне становище

[ред. | ред. код]

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 80,3 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 75,2 %; частка осіб похилого віку — 5,1 %, або 19,5 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом ці показники характеризують рівень потреби державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2010 року перебувало 75,3 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств у країні виглядає таким чином: нижній дециль — 2,2 %, верхній дециль — 34,7 % (станом на 2010 рік)[1].

Станом на 2013 рік у країні 19,5 млн осіб не мало доступу до електромереж; 15 % населення має доступ, в містах цей показник дорівнює 37 %, у сільській місцевості — 4 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій надзвичайно низький. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 994 тис. унікальних інтернет-користувачів (31-ше місце у світі), що становило 4,2 % загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси

[ред. | ред. код]

Загальні трудові ресурси 2015 року становили 12,57 млн осіб (44-те місце у світі)[1]. 1,827 млн дітей у віці від 5 до 17 років (28 % загальної кількості) 2007 року були залучені до дитячої праці[1]. Безробіття 2014 року дорівнювало 3,6 % працездатного населення серед молоді у віці 15—24 років ця частка становила 2,6 %, серед юнаків — 2,2 %, серед дівчат — 3 % (133-тє місце у світі)[1].

Кримінал

[ред. | ред. код]
Докладніше: Злочинність у Мадагаскарі

Наркотики

[ред. | ред. код]
Світові маршрути наркотрафіку (англ.)

Нелегальний виробник марихуани (як культурної, так і дикої форм), переважно для внутрішнього споживання; перевалочний пункт для героїну[1].

Торгівля людьми

[ред. | ред. код]
Докладніше: Торгівля людьми в Мадагаскарі

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Мадагаскару докладає значних зусиль у боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але не повною мірою, країна перебуває у списку спостереження другого рівня[5][6].

  • Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
    Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
  • Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)
    Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)

Гендерний стан

[ред. | ред. код]

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — 1,03 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 1,02 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15—24 років — 1,01 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25—54 років — 1 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55—64 років — 0,94 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці за 64 роки — 0,83 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — 1 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження

[ред. | ред. код]
Населення Мадагаскару[7]
Рік Населення Зміна
1950 4 084 000 —
1960 5 104 000 +25.0%
1970 6 549 000 +28.3%
1980 8 609 000 +31.5%
1990 11 281 000 +31.0%
2000 15 364 000 +36.2%
2010 20 714 000 +34.8%

Демографічні дослідження у країні ведуться рядом державних і наукових установ:

  • .

Переписи

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф Madagascar : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. ↑ ' Demographic Yearbook Special Census Topics Volume 1 Basic population characteristics : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2004. — 30 October. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
  3. ↑ International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
  4. ↑ Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
  5. ↑ Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
  6. ↑ UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.
  7. ↑ (англ.) Population Division of the Department of Economic and Social Affairs of the United Nations Secretariat, World Population Prospects: The 2010 Revision.

Література

[ред. | ред. код]

Українською

[ред. | ред. код]

Російською

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Населення Мадагаскару
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Населення_Мадагаскару&oldid=43033120